Коронник малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коронник малий
Малий коронник (підвид B. c. auricapilla, Сан-Паулу, Бразилія)
Малий коронник (підвид B. c. auricapilla, Сан-Паулу, Бразилія)
Малий коронник (підвид B. c. hypoleucus, Боніту, Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилія)
Малий коронник (підвид B. c. hypoleucus, Боніту, Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Коронник (Basileuterus)
Вид: Коронник малий
Basileuterus culicivorus
(Deppe, 1830)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(див. текст)

Синоніми
Sylvia culicivora
Посилання
Вікісховище: Basileuterus culicivorus
Віківиди: Basileuterus culicivorus
ITIS: 554142
МСОП: 103801509
NCBI: 85526

Коронник малий[2] (Basileuterus culicivorus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів, деякі з них іноді вважаються окремими видами. Формує надвид зі смугастоголовим коронником.

Довжина птаха становить 12,5-12,7 см, вага 10 г. Забарвлення верхньої частини тіла варіюється від світло-коричневого до сіро-зеленого, забарвлення нижньої частини тіла світло-сіре, світло-коричневе або світло-жовте. Над очима світлі брови, тім'я чорне зі смугою, колір якої варіюється від жовтого до рудувато-коричневого.

Систематика і таксономія

[ред. | ред. код]

Виділяють чотирнадцять підвидів:[3]

Підвиди діляться на три великі алопатричні групи. До групи "culicivorus" належать перші чотири вище перераховані підвиди, які мешкають в Мексиці і Центральній Америці. До групи "cabanisi" належать підвиди B. c. occultus, B. c. austerus, B. c. indignus і B. c. cabanisi, що мешкають в Колумбії і Венесуелі. До групи "auricapilla" належать останні шість підвидів. Деякими дослідниками ці групи розглядаються як окремі види :Basileuterus culicivorus[1], Basileuterus cabanisi[4] і Basileuterus auricapilla[5].

Коронник світлочеревий[2] (Basileuterus hypoleucus) довгий час вважався окремим видом. Однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження він був визнаний підвидом малого коронника B. c. hypoleucus.[6][7]

Екологія і поведінка

[ред. | ред. код]

Малі коронники живуть у тропічних і субтропічних сухих і вологих рівнинних лісах, на плантаціях і в чагарникових заростях на висоті від 300 до 2150 м над рівнем моря. Харчуються комахами і павуками. Гнізда кулеподібні з бічним входом, розміщується серед палого листя на землі. В кладці 2-4 яйця білого кольору. Інкубаційний період триває 14-17 днів.\

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б BirdLife International (2016). Basileuterus culicivorus. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  2. а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
  4. BirdLife International (2016). Basileuterus cabanisi. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  5. BirdLife International (2016). Basileuterus auricapilla. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  6. Lovette, I. J. et al. 2010. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). Molecular Phylogenetics and Evolution 57: 753–770.
  7. Vilaca, S. T., and F. R. Santos. 2010. Biogeographic history of the species complex Basileuterus culicivorus (Aves, Parulidae). Molecular Phylogenetics Evolution 57: 585–597.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6